Найбільша спільнота Тернополя в соціальних мережах

До Другої світової війни цей будинок був відомий під назвою готель «Подільський», і тільки з радянських часів - як «Україна». Його власницею протягом десятиліть була надзвичайно знана і шанована у нашому місті Юстина Шидловська,пише 20 хвилин

Успішний готель у Центрі
Приміщення готелю звели у 1890-му і добудовували у 1910-му та 1928 роках. І не одну технічну новинку зламу ХІХ-ХХ століть тернополяни та гості міста вперше побачили саме у «Подільському».
«На початку ХХ ст. готель мав власний водогін, центральне опалення, ванни і навіть таку новинку як електричне освітлення, яке тільки впроваджувалось у місті. При готелі також були стайні та возівня», - писала у книзі «Тернопіль у плині літ» краєзнавець Любомира Бойцун.
За її словами, номер у цьому готелі можна було винайняти за 4-8 золотих.
«Подільський» був однією з візиток Тернополя - його охоче фотографували для численних поштових листівок, які розходилися цілим світом. Завдяки цьому колишній вигляд готелю зберегли до наших днів.
У період Першої світової війни саме у «Подільському» жив призначений російською окупаційною владою губернатор Галичини і Буковини український історик Дмитро Дорошенко.

У часи Західно-Української Народної Республіки у приміщеннях готелю діяла редакція газети «Українські вісті».
«Здавна у готельній кам'яниці містились кав'ярня і ресторан. Кав'ярня «Болевард» належала до улюблених місць зустрічей та відпочинку тернополян. Навіть у важкі роки Першої світової, коли в місті не вистачало муки, цукру, жирів і хліба, коли майже всі крамниці були зачинені, а в ресторанах годі було й пообідати, тут можна було випити філіжанку чорної або «білої» кави. Пізніше там була знана «Адрія», - читаємо знову у Любомири Бойцун.

Власниця – хто вона
Успіх готелю у провінційному Тернополі був невипадковим - його забезпечила енергійність власниці, Юстини Шидловської. Причому статки жінці не далися легко: вона їх не успадкувала, а заробила важкою працею на заробітках.
«Юстина Шидловська народилась у 1869 р. (30 вересня - прим. авт.) у родині Терлецьких, у Рогатині. Її дитячі роки пройшли в Рогатині, потім у Станиславові, була теж і в Канаді. Найдовше проживала в Тернополі і тут виявила свою громадську вдачу», - писала Марія Солодинка в одному з випусків діаспорного часопису «Наше життя» за 1956 рік.
З інших джерел дізнаємося, що готель належав пані Шидловській із 1910-го.
«Разом з чоловіком купила при вул. Міцкевича будинок з 60 кімнатами, рестораном, кав'ярнею й кіном. Цей будинок став «Подільською Гостинницею», де українці могли почувати себе вигідно та свобідно, і де часто перебували наші визначні громадяни й театральні артисти (ці останні звичайно безкоштовно)», - писав уже Юрій Терлецький у збірнику «Шляхами Золотого Поділля».

Що було при готелі
Із кінотеатром «Поділля» пов'язана історія «Тернопільських театральних вечорів» - актори заради заробітку ставили одноактові сценки перед кіносеансами. Зрозуміло, що дозвіл на це давала Юстина Шидловська.
Загалом до готельного комплексу належало три великі будівлі. У них діяли крамниці галантереї і тютюну, шевська і слюсарна майстерні, перукарня, відділ сільськогосподарського банку. Знайшли тут приміщення навіть казино і спортивне товариство.
«Окрім того, загальновідома була її жертовність. Вона любила дітвору й молодь і туди спрямувала всю свою увагу. Зорганізувала з рамени Союзу Українок один із перших дитячих садочків у Тернополі. Постійно підтримувала середньо-шкільну молодь харчуванням чи грішми», - писала Марія Солонинка у згаданій статті.
Юстина Шидловська багато років була головою місцевого Союзу Українок або членом правління цього товариства. Більше того, вона підтримувала політичних в'язнів і надавала їм прихисток, коли виходили із в'язниці, що діяла неподалік від сучасного міськуправління міліції.
Сучасники засвідчували, що власниця готелю охоче допомагала ще й ОУН.
«Знаючи большевицьку дійсність з часів першої окупації (1939-1941 років - прим. авт.), вона рішила покинути рідну землю. І так виїхала через Краків до Австрії. Злиденне життя та еміграційні клопоти приспішили смерть цієї суспільної діячки, що без розголосу працювала все на користь свого народу», - резюмувала Марія Солонинка.

Юстина Шидловська померла 9 жовтня 1947 року і похована в австрійському місті Інсбрук. Але залишатися в СРСР успішному підприємцю і діячу справді було небезпечно. «Совіти» відкрили в «Подільському» державний готель «Україна». Зрештою, він занепав. І те, що ми бачимо, - тільки бліда тінь минувшини.